О, моя мово!

О  моя  мово,  калинова,  співоча,
Ти,  як  веснянка,  краса  дівоча,
 В  сорочці  вишитій  і  в  віночку,
Передаєшся…  доні  й  синочку.

Тебе  завжди,  я  в  душі  плекаю,
Ніби  любов  неньки  відчуваю,
Передавалась  з  її  молоком,
Дзвеніла  ніжно  й  тихо  струмко,
 У  колисковій,  як  клала  спати,
Пісень  вкраїнських  вчила  співати,
І  берегти,  як  зіницю  ока.
 
О,  моя  мово  -  світанок  й  зорі,
І  світлі  мрії  в  небеснім    морі,
Тебе  ганьбили,  а  ти  сіяла,
Сотнями  літ,  в  борьбі,  все  ж  буяла,
Як  диво  квітка,  в  безмежнім  полі,
У  сподіванні  кращої  долі.

Ти  у  в`язницях,  знала  знущання,
Знов  заясніла,  як  зірка  рання,
 Тобі  ж  світити,  зігрівати  серця,
 Щоби  в  родині  було  щастя.

Є  офіційною  для  народу,
Її  сприймаю,  як  святу  воду,
 Що  придає,  сили  на  все  життя,
 Несу  з  любов`ю  в  мирне    майбуття…

Передам  радо,  дітям    й  онукам
 Щоб  прославляли  мову  на  віка!

***

 Шановні  друзі!
Щиро  вітаю  з  Днем  української  писемнності  і  мови.
Бережімо  й  прославляймо  нашу  рідну  мову!
Успіхів  Вам  в  творчості  і  нових  досягнень!

                                                                               09.11.2021р

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2021
автор: Ніна Незламна