Ти й не мріяв, а я й не гадала
Що настане, казкова ця мить
На рушник вишива́ний я стала
У руках, біла свічка горить
Вже для двох, ці слова пролунали
Наша клятва, навіки в серцях
Ми чекали, ми вірили, знали
Що поклонимось нашим батькам
Я поглянула, вкотре, завмерши
В твої очі, рідніші з усіх
Й ти, на мене поглянув, не вперше
Але вперше, як мій чоловік!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2021
автор: В.О Кароока