…

З  нудьги  листки  розклала  для  пасьянсу.
Минулись  маскаради  і  бали.
Не  їй  співатимуть  вітриська  станси.
Не  їй.  Прогар  не  йде  із  голови.
Ще  вчора  донна-леді-фрау-пані
В  сап’яні,  оксамитах,  з  рос  парчі,
Соромлячись  потертого  жупана,
Від  нас  світ-заочі  піде  хутчій, ,
Щоби  ніхто  не  бачив  і  не  чув
Осіннього    тужливого  плачу.
Піде,  уклавши  душу  в  крапелини
Обвитої  льодистим  сном  калини.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930124
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2021
автор: Valentyna_S