( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: Зима ,,жнивує" і ,,жнивує" Осінь,
І Літо ,,жне", і рання ,,жне" Весна,
Вже посивіли в України коси,
А тим ,,жнивам" усе кінця нема ...
С.: Але я вірю, що ,,жнива" минуться,
Що Перемогою засіють всю країну,
І наші Ангели рідненькі посміхнуться,
І зафарбують сиві коси України.
M.: І заплетуть Їй в них, Сини та Доньки,
Блавати сині з краплями роси,
Колосся стигле, маків голіво́ньки,
Та пагін виногардної лози
С.: І буде пам'ятать оновлена країна
Всіх тих, хто за неї життя віддав,
В останню мить перед польотом в Вічність,
Мов рідну матір, землю обіймав.
М.: О, скільки сліз тих заросили землю,
Гіркі й солоні розчинялись в ній.
Приймала їх у лоні чорнозему,
Би проростали паростком надій ...
С.: А хтось не зміг обнять, перехреститись-
Зв'язали руки міцно вороги.
І не судилося, на жаль, їм залишитись ...
Висить нестерпний розпач навкруги ...
М.: Дай, Боже, сили нам врага здолати!
Дай, Боже, відродитись в тих сльозах!
Хай усміхнеться Україна-мати,
А з нею вся Земля та Небеса!
Марія Дребіт - Сталіна Чубенко, матір закатованого ворогами Народного Героя України, 16-річного Степана Чубенка, Донеччина)
05.11.2021 Португалія - Україна
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930079
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2021
автор: VIRUYU