блакить

не  дивись  так  чисто  на  мене

волошки  в'януть  від  твоїх  очей

я  тану

коли  пахнеш  соляркою

чи  ріжешся  об  ніж  жатки

і  падаю

коли  кличеш  вечеряти

чи  йдеш  вночі  курити

слабну

від  такої  щирості

теплої  простоти

чесності

коли  сидиш  з  Борисом

чи  плачеш  над  Стьопкою

мовчу

все  повітря  в  твоєму  небі

вся  правда  в  тобі

проста  чистота

сховай  свої  очі

бо  стануть

мені

поперек

горла

і  задихнусь

дідусю…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=93000
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.09.2008
автор: жорстока