Николай ДИК
Переклад з російської Марини Зозулі
Не ображайтесь, не лукавить календар,
Світлин обличчя мають пожовтіти.
У плині днів, турбот – як не шкода́ –
Образа прийде ця вердиктом світу.
Не зможуть чари квітів обпекти,
Мороз під шкіру заповзе незвано.
Перейде вітер крижаний на «ти» –
Куток тепла Вам найдорожчим стане.
І раптом друзі йти кудись почнуть:
Одні – до інших, другі – в безкінечність.
Надія стане нічия. Мабу́ть,
Перепросити – справа недоречна.
Тривожним птахом, що вже сил не мав,
З календаря злетить листок самотній.
Образи не тримайте Ви дарма –
Бо кожен з нас живе в руках Господніх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929985
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.11.2021
автор: Білоозерянська Чайка