Сiра хата

Брудна  комора.  Своя  сіра  хата.
Домівка  хвора  і  земля  проклята.
У  своїм  дворі  нас  лишилось  двоє.
Хотіли  неба,  а  зітліли  в  полі.

На  всіх  роботах,  хай  їм  буде  клопіт,
В  панів  курчавих,  у  міцних  циклопів
Напружували  сили  і  горіли.
Колись  цвіли,  а  врешті  скаменіли.

І  той  розтрісканий  сирий  знедбалий  камінь,
Вже  не  стає  фундаментом  до  храмів,
А  підпирає  сиву,  бляклу,  м'яту,
Напівпорожню  свою  сіру  хату.



Ю.П.
2021

відеокнига:  https://youtu.be/Qm0HgXsl7gg

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2021
автор: Посух