[i]Хрести, хрести...
Одні хрести,
хрести і стоптані пороги...
Нові життя могли б цвісти
там, в хаті, дома…
Та дороги
їх повели у далечінь
у пошуках нової долі…
Коли ж закінчується чин –
веде до скорбної юдолі
всіх блукарів…
Схилився тин,
занедбана хибнулась хата,
скучає без худоби хлів…
Не ті вже рухи й очі брата –
донизу вік життя схилив.
Немає в поглядах вже блиску –
йдемо на цвинтар…
Та нести
нелегко родову колиску…
Хрести, хрести,
хрести…
4.11.2021[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2021
автор: Олекса Удайко