Градусності Спасителя присвячується
Грає натхненний листопад
він тратив свої ноти
в лад
і він заправив всіх
в роботи
тре-тре
й ридає ридма рудо-і-чорнотно!
А хто услід!
а хто вперед?
а що навпроти?
Й хто так читав!
а хто зірвав
всіх до роботи?
Й чого так груди —
радощами повні!
Душевні ж труть —
мов протирають сон?
Душевні ж труться?
це лежачи із листом
внутрішньо і в унісон?
Але — стоять духовні!!
Не «Боже Великий, Єдиний...»
Не блими-блими
блими-блими
бо віддаю у всесвіті усім належне!
не факт —
що ж? Церква це
юрфак?
це я виконую всю — світу протилежність!
А «Боже Великий, Любимий!!!»
Любимий,
наш Боже Любимий!..
Поезія одна
із потойбіччя все показує
немов являє
а не пояснює
не обзиває
Де листопад
що з музикою
проваливсь у потойбічність?
ну одне слово викинь —
й де та вічність??
03.11.2021,
Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929823
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.11.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович