Що до того нам?


Уже  відвересніло,  віджовтіло,  
І  відтепліло...  Що  до  того  нам?
Хай  плачуть  трави,  чи  не  їм  судилось
Віддатися  пронизливим  вітрам?

І  будуть  вікнам  очі  затуляти
Сніги  налиплі...  Що  до  того  нам?
Поля  на  зиму  будуть  засинати,
Поети  ж  будуть  вірити  словам,

І  сивій  хаті,  що  аж  снить  садами,
Де  всі  щасливі...  Що  до  того  нам?
Усе  вже  сталось,  та  не  поміж  нами.
Чому  ж  так  холодно  простягнутим  рукам?

Чому  ж  так  хочеться  іще  раз  оглянутись,
Нажитися,  надихатись  сповна.
Від  сірості  ковтнуть  протиотрути,  
І  від  байдужості  ,  щоби  до  всього  нам.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2021
автор: Олена Жежук