Уже відвересніло, віджовтіло,
І відтепліло... Що до того нам?
Хай плачуть трави, чи не їм судилось
Віддатися пронизливим вітрам?
І будуть вікнам очі затуляти
Сніги налиплі... Що до того нам?
Поля на зиму будуть засинати,
Поети ж будуть вірити словам,
І сивій хаті, що аж снить садами,
Де всі щасливі... Що до того нам?
Усе вже сталось, та не поміж нами.
Чому ж так холодно простягнутим рукам?
Чому ж так хочеться іще раз оглянутись,
Нажитися, надихатись сповна.
Від сірості ковтнуть протиотрути,
І від байдужості , щоби до всього нам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929770
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2021
автор: Олена Жежук