Знаешь, писать нужно прежде всего честно...

Чорний  светр  вдягни,
Обличчю  личить.
Шматочки  сердець  самотніх…
Злиття  не  вічне!
Вкрала  в  дівок  майбутніх,  
Твої  рухи.
Очі  стін  холодних.  Людей  допитливих  вуха.  
Заздрощі  мозок  точать.
Вкрию  тіло  тобою  любий.  
Хочеш?  Бажаєш?
Замовчи!
Закрий  рота,  милий!
Ти    пісню  про  мене,  самотню,  співаєш!
Знаєш,  як  тепло  мені  в  цій  казці  для  двох    дорослих…
В  останнє  кожен  день  живемо.
Дзвоник.  Таксі.  Побігли.
З’їли    порцію  щастя.  
На  сьогодні  все.  
Досить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=92976
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.09.2008
автор: Аленка Солнышко