Заколисує листя руде
Осінь пізня у дивній колисці,
Вона грудень за руку веде
І останнє дотрушує листя.
Рос навколо налито ущерть,
Посвіжіла пожухла травиця,
Під шипшиновим голим кущем
Звіробою забута кровиця.
Заблукав листопадовий день
В королівство осінньої ночі,
Та ж Морфеєві нитку пряде
Й людям сни посилає пророчі.
10.08.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2021
автор: Ганна Верес