Самотність

Навколо  всі  надто  веселі.
І  дивно:  не  знаю  чому
Я  знову  неначе  в  пустелі  
Стою  по  коліна  в  піску.

Хтось  вже  оголошує  тости,
Хтось  хвалиться  іншим:  «Диви».
А  я  -  лиш  малюсінький  острів  
Посеред  безкраїх  глибин.

Не  смішно,  але  посміхаюсь
Мабуть,  я  найгірша  з  актрис,
Та  ноги  так  близько  до  краю,
За  мить  вже  посунуться  вниз.

Я  гублюсь  в  безмежному  вирі
Нудних,  неважливих  подій.
Хтось  скаже:  «Ти  на  своїй  хвилі».
Та  краще  сказати:  «На  дні».

Хай  друзів  буде  хоч  три  сотні,
Хоч  дві  сотні  близьких  людей.
Та  все  ж  я  смертельно  самотня,
Бо  поруч  немає  тебе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.11.2021
автор: Khristen