[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ktfm3-hQ_z8[/youtube]
Не покидай свій рідний край,
Як важко не було б тобі.
Немає кращого, це знай,
Його кидають лиш слабі.
Не взнаєш ти на чужині
Того, що дома покидаєш,
Бо ви для всіх отам чужі,
Радій тому, що дома маєш.
Там гроші виплакані слізьми,
Думки у край свій повертають.
І не щасливий ти грішми,
Душевним сумом огортають.
Спішіть додому, до сім"ї,
Батьків не кидайте старих.
Дітей жалійте ще малих,
Вони без матері - це гріх.
Поки ви там, вони ростуть,
Виходять вас все виглядати.
Так швидко роки і дні стечуть,
Діти самі і пустка в хаті.
Роки назад не повернеш,
Нікого гроші не врятують,
Дітей своїх не пригорнеш,
Послухай серце, що диктує.
Нема сумнішої печалі,
Як сум за рідним, милим краєм.
Це кажуть ті, що там бували,
І гіркі сльози витирали...
Та час пройде, не зупинити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2021
автор: Н-А-Д-І-Я