Твої дерев'яні фігурки
грають зі мною у жмурки
і муркотять твої "Мурки"
пошепки на палітурки.
І розпадаються коси,
заплутані у абрикоси.
Я думаю про парадокси,
а ти все висаджуєш флокси.
Зорі стікають на щоки,
ти прораховуєш кроки,
доки малесеньки "Мурки"
зривають мої палітурки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929457
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2021
автор: Prosto Vilna