Лист мій останній, осінній,
смутку в зимі не вбачай.
З гілок старенької вишні,
я заварю собі чай.
Краплі-сльозинки заплачуть,
зникнуть у річці на дні.
Я оживлю тебе, бачиш?
На полотні.
І на якому би Світі,
Ти б не гуляв, не блукав.
Знаю, і ти мене в світлі,
Як і без світла, шукав.
Тихо по зорях крокуєш,
Людям таке невтямки.
Я оживлю тебе, чуєш?
Через віки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929407
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2021
автор: Лада Квіткова