Сьогодні у Києві ранок мереживний,
Покрито туманними краплями місто.
Ворони літають , бо є незалежними,
Вороняче вільне моє товариство.
Навколо нікого, чи то так здається,
Стираю кордони між світлом і тінню.
Лиш біла ворона із когось сміється,
І з гілок збирає оздобу осінню.
Яка ж голосна і кумедна «особа»,
Напевно то з мене кепкує, периста.
Ой, як невідступно мені до вподоби,
Захопливий ранок осіннього міста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2021
автор: Лада Квіткова