Буває сум, а ще безсонні ночі
Коли вже осінь, коли вже слякота
Душа тебе і не сприймає , і не хоче
Щоб в поцілунках німіли знов уста.
Я бачу чорний світ в його конанні
Я розумію- все те колись мине
Бо для одних весь сенс життя в коханні
Але давно уже не для мене.
Тому молюсь- іду на сповідання
Шукаю вихід із мороку й пітьми
І небажання перетворюю в бажання
Бо зовсім іншими колись бували ми.
Ось пройде осінь, зима розправить крила
І день почне рости, і схудне ніч
Господь почує і добавить сили
Щоб подолати пекло потойбіч.
29.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929383
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.10.2021
автор: wanatol