Осінній день… і колір неба - синій…
Листок кленовий – сонячне дитя…
А ранки вже холодні, ранки – зимні…
І дощ ховається у випране шмаття…
Вмирають-гріють дрова в кожній хаті,
Їх душі з димом поспішають до небес.
Ти бачиш – дрова можуть буть крилаті,
Крилатим – важко, але важче – без.
Осінній ліс в осінній самотині…
Реве, голосить вітер у гіллі.
В осіннім небі крила журавлині,
Прощаючись, торкаються ріллі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2021
автор: Волинянка