Мов діаманти, в павутині ро́си…
У різнобарвній тиші оксамиту…
Мені тебе подарувала осінь,
Прошепотівши: "Спробуй полюбити…"
Я думала, мої зів'яли квіти…
А мрії заплелись у павутину…
Та в душу раптом завітало літо,
І серце знов забилось дофамінно!
Мов діаманти, в павутині ро́си
Як перед першим рандеву, тремтіли…
Ми заблукали на алеях осені,
Котра нам стільки дива натрусила!
Листків ажурних мрії-витинанки…
Барвисті гобелени пізніх квітів…
І вітер змін… й романтики серпанки…
Й шалену пристрасть зоряного літа!..
На нотнім стані павутини - ро́си…
Блищать, немов надії діаманти!..
Мені тебе подарувала осінь!
І підморгнула: "Спробуй покохати…"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2021
автор: sandra martini