Я осінь не любила за мінор…
За жовтий сум похнюплених каштанів…
За втомлених думок плаксивий хор,
Під моторошне вітру завивання…
За дощ, на смуток схожий і сльозу…
Що із пейзажів всю красу змиває…
За хмари, що насуплено повзуть…
За те, що час із листям опадає…
Та відлетіли змо́рені думки
Й печаль душі у вирій з журавлями…
Заме́ла осінь листячком сліди…
На серці стало світло і духмяно…
Зіграй мені, маестро Листопад,
"Осінній блюз" на ретро-саксофоні!
Так хочеться в новеньких чобітках
Кружляти з листям у танку кленовім!..
25.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2021
автор: sandra martini