Жовтіють соняхи полями без зупину,
Зачепить вітер зболену струну,
Вже скоро осінь, як там в полі сину?
Я сонях той до серця пригорну.
Я сонях той ще дужче пригортаю,
В нім скільки болю,горя та журби,
Полеглі плачуть тихо в молочаю,
Здіймає в небо соколів юрби.
©Яна Пилипенко-Абраменко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929043
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2021
автор: Yana Pilipenko-Abramenko