Шеренги, шеренги, шикуються в ряд
Війни,кров , нескінченні паради.
В святковості днів, і в буденності свят
У шеренги шикуються зради.
В моїм світанковім квітковім краю
У кріпацтві живем ми рабами ,
А неправедну суть - вселенську біду
Засіваєм своїми полями
То що ж ми за люди,що так довели
До зубожіння себе і краю?
Брехню і цинізм до Олімпу звели
І зневажаєм свою державу
Просніться від сну , українці мої ,
У нащадків козацького роду
Є грабрості дух і чесноти свої
І нескорена сила народу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2021
автор: Тетяна Акименко