***
Галактика,
Як вогонь горить --
У просторі..,
А попіл --
То є, там --
Ті Чорні Діри,
Що тримають жар --
Людський,
У собі..,
Щоби трошки тліли --
Невидимі, частки
Менталу,
Як будова світу
І... летять,
Ширяють --
В тобі,
Елементом квіту --
Душі чиїсь
Духом часу,
Що ще пломеніє
У вогні
Галактик наших --
В Засвітах,
Що вміє
Жити часом --
У півчасі,
Коли й згаслий,
В собі --
Ще летить світлом,
У думці --
Живим вчора,
В пробі..,
Яка так важлива --
В тому,
Щоби розуміння
Відкривало то пізнання,
Що дає уміння :
Доскочити,
Доконати,
Відкрити
І взяти --
У сьогодні..,
То вчорашнє,
Що завтра -- спіймати
Можем, тільки,
Як вогнем --
Тихим парадоксом..,
Будемо згасати...
--------------------------------------------
25.10.2021; Paris (A / a)
=======================
(!!!)
"Світ роблять ті, що горять, а не тліють,.. як лиш
теплі..."
-------------------------------
(Автор -- "Роздуми про суть життя та систему
влади")
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928960
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.10.2021
автор: Катинський Орест