(я)
бачу людей у натовпі
людям серпами порізали
жи́ли свободи на атоми
стали однаково різними
люди сміялись і плакали
моцно творили в цім світові
били їх злиднями й знаками:
партесь, щоб бути ситими!
бачу людей збентежених
мрії – давно не по́лоті
плутають щирість з межами
то́нуть в чужому голоді
хвиля накриє й виплюне
люди ж бо вірять в ложечку
ту, золоту й обліплену…
людям всі винні…боже, що?..
дай, принеси, я виповзу
фарбою ляпну, нотою
я не знаходжу виразу
творчі ж бо – ідіоти ми!..
(я) бачу людей у натовпі
Ойзис їх душить чо́ртово
тільки не станьте датами
десь на граніті чорному!..
наша війна – погризена
мирна мета – провалена
власна вина – не визнана
ось отоді й програли ми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928862
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2021
автор: re_vanta