Ти нечув мене стільки років.
Стільки сліз і надій пустих.
Я робила назустріч кроки,
Ти ж сміявся з думок моїх.
Ти давав мені порожнечу,
і самотність як тихий знак,
Що напевно я все ж приречена,
Бути болем в нічних рядках.
Ти давав мені сум і сумнів
Розбивав всі надії вщент,
І твій сміх голосним відлунням
Досі боляче так пече.
Я зверталася і молилась,
Але в тебе ж плани свої .
Гра завершена, я змінилась
І невірю більше тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2021
автор: Svetastik