Час летить наче птахи осінні,
Завмираючи десь в вишині,
Вік спинився в німім отупінні,
В віршах рояться думи сумні…
Нове щастя давно не планую,
Все пішло, як повинно пройти,
Серця свого давно вже не чую,
Не пишу й не читаю листи…
Безупинно життя пролітає,
Зафарбовую хоч сивину,
Моє тіло ніхто не кохає,
Та в душі не шукає струну…
Без жалю відпускаю минуле,
Не шукаю в майбутнє шляху,
Мрії навіть давно дременули,
Павутину лишивши крихку…
Час летить наче птахи осінні,
Не повернеться вже й навесні,
Розчинюся в його безгомінні,
Лиш думки залишивши рясні…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
22.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928628
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2021
автор: Lilafea