Прости мене сліпа Фортуно,
Що в щастя вірила дарма,
Навіть коли душа безструнно,
Картала долю крадькома…
Пробач, що сподівалась чуда,
Коли вбивав нестерпний біль,
Й думками правила облуда,
Проївши серце наче міль…
Прости, що віру розгубила,
Життєвим шляхом ідучи,
Навіть себе недолюбила,
Хрест Свій в покорі несучи…
Пробач, Всевишній, нарікання,
Що роз’їдають й оптимізм,
Бо не боролась за кохання,
Неначе в цьому героїзм…
Прости мене сліпа Фортуно,
Що безталанням вік пройшла,
Завершу шлях свій тихоплинно,
Так наче справді й не жила…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
22.10.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2021
автор: Lilafea