Хмара, хмара — чорна хмара білий світ накрила.
Б'ються, б'ються та тріпочуть соколині крила.
То душа козацька — чиста, спокою не знає,
Біль - журба за Україну в серці не минає.
Сиві гори, сине море та Дніпровські кручі,
Та й кургани, наче рани, мов печаль — пекучі.
Та де ж то браття тая воля, а чи честь згубили?
Тільки чорту була б в радість козака могила.
Слава хлопці! Ваша слава — по степам гуляє...
Не спіткнуться ваші коні, бо віра святая!
Закипіла в жилах дужих молодецька сила,
Попід лісом у ярочку вже вовчиця вила!
Воля браття, ваша доля — на хресті розп'яття.
Запаліте на Покрова на Січі багаття!
Гріє, гріє — хай зігріє всіх вогонь небесний,
Ваші душі не зотліють, у віках воскреснуть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2021
автор: Олег Крушельницький