[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1c_I84QCDPQ
[/youtube]
Упав листок і озирнувся,
Нове у нього вже житло.
Удачно ніби приземлився:
Навколо золото й срібло.
Пухка перинка, що й казати,
Тепер я тут не пропаду.
Я потім буду сніг чекати,
Нове життя так проживу.
Та раптом шорох серед листя,
Куди спішить цей їжачок?
Його, мабу́ть, десь тут обійстя,
Багато в нього колючок!
Поклав їжак листок на спинку,
От тільки б вітер не зірвав.
Вмістив його під боки синку,
Дитя до зими готував.
А поряд яблучка смачненькі,
Так пахнуть грушки і сливки.
Маленька хатка й чепурненька,
Живе сім"я тут їжачків.
Оце попав,- листок подумав,
Цього я зовсім не чекав,
Тепер я клопоту зазнав,
Повільно страх оцей зникав.
Лежить листок у теплім ліжку,
А в нірці затишно і тепло.
Їжак читає синку казку...
Та треба спати... уже темно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928442
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.10.2021
автор: Н-А-Д-І-Я