Нас запрошує осінь до танцю,
Павутинова скрипка вже грає.
По тендітному тілу багрянцю,
П’яльця тиші легенько зітхають.
Мимолітні жовтневі спокуси.
Ти мені подаєш свою руку,
А за нами вже спогади трусить,
Нереально реальна розлука.
Покружляєм собі наостанок.
В тьмяне злото алея убралась.
Спогадай літа сонячний ранок,
Коли трави росою сміялись,
Коли ми жартували, як діти,
Коли щастя за нами ганялось.
Що ж тепер? Оця скрипка і вітер,
І очей твоїх смуток. Не склалось…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928375
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2021
автор: Стяг