Синова кава


Ранкова  кава  запашна,
Мене  із  ліжка  підняла.
Хмаринка  за  вікном  смішна,
Долоньки,  наче  простягла.

І  пам'ятаю    рано-вранці,
Проміння  сяяло  в  косі.
І  босоніж,  і  у  піжамці,
В  дитинстві  бігла  по  росі.

Здавалося  несе  хмаринка
Пливемо,  ми,  як  кораблі.
Летіла  я,  як  балеринка,
В  обіймах  вітру  і  Землі.

Відкрила  очі,  озирнулась,
Син  каву  лишив  на  столі,
До  нього  я  і  пригорнулась,
А  сни  розтанули  у  млі.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2021
автор: Стоєва Анна