/тріолет/
Наївні очі, в колір очерету,
Чужа, незрозуміла, дивна всім.
Душа правічних, чарівних лісів
Наївні очі, в колір очерету,
А людяність змагається в ній вперто.
Ось Лукаш із сопілкою присів.
Наївні очі, в колір очерету,
Чужа, незрозуміла, дивна всім.
Ні! Без кохання Мавці краще вмерти!
Ідеш за ним під осуд голосів..
Не рвись, наядо… будеш ним роздерта!
Та без кохання Мавці краще вмерти…
Він не такий… Його душа – шляхетна.
Надуманий він… не такий зовсі́м,
Ні! Без кохання Мавці краще вмерти!
Ідеш за ним під осуд голосів..
Отямся, німфо, безневинна жертво!
Душа правічних чарівних лісів,
Хай людяність змагається уперто
Отямся, німфо, безневинна жертво!
Наївні очі, в колір очерету
Зніміли у оскверненій красі
… Отямся, німфо, безневинна жертво!
Душа правічних чарівних лісів,
а це - вірш однойменний:
Наївні очі, в колір очерету,
Чужа, незрозуміла, дивна всім.
Душа правічних, чарівних лісів
І людяність змагаються в ній вперто.
Ось Лукаш із сопілкою присів.
Не рвись, наядо… будеш ним роздерта!
Чужа, незрозуміла, дивна всім,
Наївні очі, в колір очерету.
Ні! Без кохання Мавці краще вмерти!
Піду за ним… під осуд голосів,
Під погляди колючі та косі́ –
Він не такий… Його душа – шляхетна.
Надуманий він… не такий зовсі́м,
Отямся, німфо, безневинна жертво!
… Зніміли у оскверненій красі
Наївні очі, в колір очерету…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2021
автор: Білоозерянська Чайка