Немає кращого у світі,
а бачив я багато сіл,
до нього хочеться летіти,
моє тут серце.тут мій дім.
Я тут сумую і радію,
і з ним старію і росту.
Як десь далеко ним хворію,
село моє тебе люблю.
Село моє і крик і сміх,
я мовив тут найперше слово.
І тут пізнав солодкий гріх,
село життя мого основа.
Тут що не двір.маленьке диво,
своя тематика.свій стиль.
Хатки підморгують грайливо
і квіти кланяються вслід.
І все своє з городу,з саду,
усякий овоч,всякий фрукт.
Село моє.його принади,
не дадуть в зраді потонуть.
Тут сонця порівну на всіх,
оаза щастя,степ полинний,
ще красивіше з року в рік,
тут України дух нетлінний.
Немає кращого у світі,
а бачив я багато сіл,
до нього хочеться летіти,
моє тут серце,тут мій дім.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928246
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2021
автор: Не Тарас