В минулого пащу
Зриваються епохи
Найгірший і найкращий
І навіть ти потрохи
Твої ідеї, смисли
І цінності всілякі
У шлунку часу скиснуть
І Хочеш плач, чи дякуй
Ти ж долетиш словами
Крізь атмосферу лиш
На зустріч із зірками
Холодними,облиш
Мимолітнім бажанням
Простоті корися
Нещирому коханню
Дивися, дивися
Як незнайомець черговий
Втрачає єдине буття
Від абсурду вий
Що іде життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2021
автор: Rimbaud