Місяць засмучений, ріженьки зубчиком.
Радісна доля з милим голубчиком.
Стелиться стежичька, полем, туманами…
Зорено серденько свіжими ранами.
Листячко падає, вітер полохає…
Туга минає — серденько тьохкає.
Не дочекалася втішної звісточки,
Ніч розірвала коралі - намистечко.
Ранок надіями світить в віконечко,
Новими мріями блиснуло Сонечко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2021
автор: Олег Крушельницький