Вульгарність зведена на Трон,
Все топчить, Право і Закон.
Примушує на тінь молитись,
Перед нікчемою клонитись.
Пусті дурні слова сприймати,
І Правду ні за що не мати.
В долоні плескать з рабським сміхом,
Радіть придуманим успіхам.
Проснись но Люд! Ми не раби,
Чи може так, раби не Ми.
Своє обличчя мати треба,
А не чекать дарунків з неба.
© В. Небайдужий. 2021 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2021
автор: Небайдужий