Ніщо вже не буде надалі таким як раніше,
Зносилося спогадів наших осіннє пальто…
У шафі спокус не залишилось вільної ніші.
І ми один одному – зрадники літа чи хто?
А може ми просто міцна витривала опора
Для неба, що впасти на землю від втоми могло?
Надія в повітрі така невагомо прозора,
усе ще жива, ще жива, як би там не було…
Забудь мене, просиш, як осінь про літо забуде,
Не буде уже таким як раніше ніщо.
Хай кожного з нас доля знайде скрізь і усюди
лишивши в повітрі умовні якби і якщо…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927986
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2021
автор: Аліна Олійник