І снилося мені - я на майдані,
По краплі кров точилася моя,
І бачив все, неначе на екрані,
Багато там таких було як я.
І снилося, - не можу з місця зрушити
І бачу - карлики стріляють у людей.
І розумію - щось робити мушу,
Щоб тих людей не убивав пігмей.
Щось треба діяти, - не до молитви,
Бо камарилью Бог вже не спиня.
І далі як отак людині жити,
Коли насіли ґедзі, комарня?
Чи справді все оте було, чи снилось?
І я побачив сон отой страшний,
Коли по краплі кров моя точилась.
Та я не спав, і був іще живий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927957
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2021
автор: Рунельо Вахейко