Дощу шум в ефірі. Що ж, тихо посиджу в куточку.
Зберу пасьянс істин, свідомо вдихну прану снів.
Нейрони всирілі із терні ладнають віночки,
Складають у купки ошмаття думок в кодах слів.
Зірвались з припону. Табун цей вже не перейняти.
Летять сильні, вільні, ледь чутно торкають ґрунтів.
Порок веде, геній? Це творчість, тут ниці стандарти.
Алюр авантюри - творець надреальних світів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927904
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2021
автор: Пісаренчиха