[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WUCeechfDJQ[/youtube]
Чекали осені ці квіти,
Щоб скрасить цю журбу, печаль.
Та серед листя непомітно,
Ховала осінь їх в вуаль.
Прикрив туман молочним цвітом,
Ледь - ледь виднілася краса.
Та прикривав крильми їх вітер,
З туману випала роса.
Міленька мжичка вмила личка,
І знову видно білий світ.
І купка квітів невеличка,
Зняла з душі осінній гніт.
Сміливо глянули у очі:
Що ж, осінь, ти тут не права!
Нема на нас у тебе мочі,
Краса квітує, ще жива!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927828
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2021
автор: Н-А-Д-І-Я