Хоч як би думки без перерви
Збиралися навколо тебе
Про це якось важко, даремно
Писати. Навіщо вертепи
Водити в жовтневому листі,
Чекати звичайного дива...
Усе прозаїчно.
А сниться
Немовби все сталось дактилем
Чи то амфібрахієм.
Видих
На повні, мов підлітка груди.
Думки врізнобіч. Стало тихо
На мить - трохи навіть безлюдно
Всередині. Коїться проза
Рядками скажених верлібрів
Бо віршем про тебе - не змога
Не віршем - не варто.
Безсило
Здаюся. Думок знову зграї,
Все знову втрачатиме сенси,
Єдине залишиться. Знаєш,
Ти ствердження всіх заперечень
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927787
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2021
автор: Siya