Клондайк в долоні, що омились блуду.
Сплюнь примітив – із перлів в роті щастя.
Проріжуться міцні, кремезні люди,
Очиці – діаманти. Ти ж, як здрастє,
Копи́рсалася з свинями в лайні.
Трамвай порожній торохтить зухвало.
Згинає перехожих власна ницість.
Заархівуй вчорашні ідеали,
Дітям облиш помости п’єдесталів,
На зуби капу і в ранкову свіжість,
Сипнути спраглим солі на хвости.
Ось справжня ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2021
автор: Пісаренчиха