* * *

Це  ж  скоро  зникне,  як  туман?
Полине  з  осінню  у  вирій?
І  з'явиться  новенький  шрам
Від  так  не  проханої  мрії.
Мені-то  наче  й  не  звикати,
Та  чому  ж  серце  так  болить?
Давно  не  юнеє  дівча  ти,
Але  змогла  знов  полюбить.
Проте  любов  ця  не  потрібна
Йому,  тобі,  чи  третім  всім.
Душа  вже  ж  зовсім  не  тендітна,
Сховай  це  почуття  та  вбий.
І  знову  стане  всім  комфортно.
Ще  краще  -  аби  не  було
Тебе  в  цім  світі,  о  потворо,
Залежність  -  зовсім  не  любов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927626
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2021
автор: Альона Свиста