Сумує Осінь-чарівниця –
В диму уся вона віднині,
Цим трунком дихати боїться
І просить зглянутись хмарину,
Хай дощ приб’є отруйний дим цей.
Хоч у людей легені хворі,
Укриті брудом від горіння,
Та все ж палають, мов в Гоморрі
Сади, город у дні осінні –
Несуть задуху, чад і сморід.
Почуйте осінь! Буде пізно,
Як бумеранг той коло зробить!
Наблизились часи зловісні,
І навіть ця страшна хвороба
Ви вдумайтесь: із браком кисню!
Планета з відчаєм голосить:
Де ж у повітря дублікати?!
Шукає кисень міднокоса,
Тож припиніть життя халатне!
Рятуймо і себе, і осінь…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2021
автор: Білоозерянська Чайка