Побачить дім під стріхою хотів,
Шукав, аж поки не зморила втома.
Немає вже ні жита, ні снопів,
З яких на дах в’язалася солома.
Вже нинішній, а не вчорашній день!
Колись жили здоровані в тих хатах.
Я в них забувся б, що таке мігрень,
І спав би так, як в лісових Карпатах.
Та що поробиш, час настав такий –
Нам мало місця, пнемося до неба.
А світ природи ніжний і простий.
Для щастя що іще людині треба?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926958
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2021
автор: Г. Король