Осінь. А на душі падає листя
Яскравих, теплих кольорів.
Зриває вітер ніжності намисто,
Зберегти яке ти не зумів.
А пташка дзвінко щебече
І здіймається вгору,
Ось вона полетить...ще мить.
Ще мить осінь нам обіцяла,
Листя тихо зривала
Лети...лети...
Крізь холодні вже ночі,
Крізь втомлені очі
Ще мить...ще мить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926414
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2021
автор: Mezu Svitlana