Старались ми завжди за часом
Іти бігом, а не ходою.
Усяк було нам: часом з квасом,
Ну, а порою із водою.
Плекали храми вічні квіти,
А потім позривали їх.
Жили душе наші діти -
Наразі мліють від утіх.
Наш білий світ - це пляма біла.
Батьків ховає божество.
Ми біжимо, а хата сіла.
Мабуть, надибала єство.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2021
автор: Рясна Морва