Розгублений дивуєшся покірно:
- Куди веде нас, той слов’янський рід?!
Віками служимо тій божій вірі вірно,
Не творячи, таких великих бід.
Тепер нас вчать, хоч тут не до науки.
Ось-ось урветься в кожного терпець.
Не знаймо ми, що треба брати в руки?
Чи ніж, чи кулемет, чи олівець?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926187
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2021
автор: Сідий