Сріблясті ниточки дощу вплітались в місто,
І тихо осінь гомоніла з падолистом.
В краплинах кришталю вмивався ранок,
Вбирав у себе міць небесних бранок.
На шию вітер одягнув тепленький шалик,
Він пов'язав його кумедно як рогалик.
В мажорі шаруділо листя клена,
Пора осіння тиха і блаженна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925963
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2021
автор: Malunka